Починаючи з 2001 року 22 вересня в Україні відзначається Національний день партизанської слави. Метою цього свята є вшанування пам’яті партизанів та підпільників, а також нагадування новітньому поколінню про їхній подвиг, який допоміг наблизити довгоочікувану перемогу в Другій Світовій війні.
У наш час живими залишилися лише одиниці ветеранів, що брали участь у звільненні батьківщини від німецьких загарбників. Тому, дуже важливо встигнути висловити їм свою повагу за виявлену ними мужність в роки війни.
Тоді перші партизанські загони були створені восени 1941 року. Але розрізненість дій загонів дуже часто призводила до розкриття сховищ підпільників, страт та жорстоких катувань з боку загарбників. Тільки з кінця 1942 року партизанський рух набув сили, а до закінчення окупації вже налічував близько півмільйона осіб.
Під час Другої Світової війни партизанський рух спротиву був важливою потужною силою, котра чинила опір і завдавала чисельних втрат ворогу.
Сьогодні в Україні відзначається День партизанської слави не лише Другої світової, а й теперішньої війни.
Теперішні українські партизани — справжній символ національного спротиву російському агресору. Вони активно протидіють загарбникам на всій окупованій території, особливо помітно це на півдні. Розмах українського підпілля сягнув такого рівня, що росіяни мають серйозні проблеми зі спробами встановити контроль над окупованими територіями. Партизанський рух “Жовта стрічка” чинить опір рашистам, знищуючи їхнє військове і матеріальне забезпечення та людський ресурс. Завдяки партизанам неспокійно живеться на окупованих територіях і колаборантам.
На превеликий жаль, не всім партизанам вдається залишатися живими, адже діють вони глибоко в тилу ворога, де важко залишатися непоміченим.
Вшануймо наших партизанів, народних месників, які ціною свого життя наближали і наближають перемогу!
Викладач історії і права Ірина ЛАПЧЕНКО
