Українська вишиванка- складова частина однієї з найяскравіших мистецьких сторінок України. Століттями розроблялись орнаменти і техніки вишивання , що передавали від покоління до покоління пам’ять про вірування , уподобання наших пращурів, впливу на нашу свідомість , виховували пошану до наших предків і любов до рідної землі. Щоб вишиванка дійсно стала оберегом, треба було виростити льон, наткати полотна. І протягом трьох років розкладати це полотно: (найчастіше це робили на подвір’ї) відбілювати на сонці , протягом трьох років влітку. Тоді це полотно “набиралось сили ” від землі, повітря, брало енергію від оточуючого світу. Вишивати сідали теж не коли захочеться, а тоді коли закінчувались всі польові ‘роботи. Важливий був і візерунок на вишитих сорочках. Існує багато символів і знаків на вишитих сорочках. Молоді незаміжні дівчата хотіли вийти заміж , то ж вкладали свої бажання у вишиванку. Існує таємний алфавіт, за допомого якого вишиваються християнські молитви. От і вплітали жінки у візерунки святі молитви, щоб на полі бою козаків захищала молитва та вишиванка, яка пошита та вишита з любов’ю для коханого чоловіка або нареченого. Вже через пару днів наша Україна буде вбрана по-святковому у вишиванку, бо в ній закодовано код кожного українця.
Керівник гуртка Олена Канакіна